Заснування пивоварні

Історія Луцької Пивоварні починається з далекого 1869 року, коли російський імператор Олександр II в 10­й день липня 1870 року затвердив положення Комiтету мiнiстрiв про поселення чехiв у Волинськiй губернiї. Це була констатацiя факту: чехи на Волинь почали переселятися ще ранiше, пiсля реформи 1861 року. Сюди їx вабила дешевизна земель, родючiсть rрунту, нечисельнiсть промислових пiдприємств, недостатнiй розвиток торгiвлi i низька культура ведення сiльського господарства, а також порiвняно невеликi податки. Та й була Волинь ближчою, нiж Америка, куди переселялися чехи, ­ ближчою за географiчною вiдстанню, за мовою, вiрою.

Сім'я Вацлава Земана

1869 року переселилася з Чexiї (Кралове Мнєсце) на Волинь, у Квасилiв, велика родина Земанiв, глава якої був пивоваром. Тут Йозеф Земан купив 30 десятин землi, на бiльшiй площi вирощував хмiль для власного виробництва. Старшому синовi в родинi, Вацлаву, на час переїзду на Волинь було п’ятнадцять рокiв (народився 11 листопада 1854 року), i вiн мав продовжити батькiвську справу, стати пивоваром. Але одного батькового прикладу було недостатньо, потрiбнi були rрунтовнiшi знання. Тому через якийсь час разом з двоюрiдним братом Йозефом Вацлав їде до Києва. Там брати вчаться i працюють на пивзаводi Київського товариства броварiв. Через два роки пiдготованi теоретично i практично брати повертаються на Волинь i будуюгь пивоварний завод у Квасиловi. Але двох господарів, та ще й освiчених, на один невеликий бровар було забагато, тому вони їздять по ближнiх i дальнiх околицях, шукаючи місця для будiвниитва другого заводу. Вiдвiдали Ковель, Холм, Брест, Луцьк. На той час (йшов 1888 рiк) в Луцьку було двi невеликi броварнi. Одну з них, в селi Теремному пiд Луцьком, Вацлав Земан купив, позбувшись таким чином можливої конкуренцiї.

Друга броварня в Луцькому на Красному, якою володiв Шнайдер, не витримувала нiякої критики: побудована 1880 року, вона й зовнi не була схожа на завод; на виробництвi не дотримувалися норм санiтарної гiгiєни; тут працював лише один робiтник; продукцiї завод давав на 1380 рублiв на рiк.

Луцька Пивоварня

Вацлав Земан зупинив свiй вибiр на Луцьковi, купивши у родини Гурських дiлянку землi на Яровицi пiд будiвництво броварнi. Перший його завод, побудований 1888 року, був дерев’яним, невеликим, працювало у нього на виробництвi 5­6 робiтникiв. Сам пiдприємець з сiм’єю жив нa своїй землi, у власному будинку при заводi. Тут же була пивна лавка, в якiй торгували завжди свiжим пивом. Воно користувалося дедалi бiльшим попитом. На кiнець XIX ст. рiчна продукцiя заводу складала 45 000 рублiв. Miж Києвом i Брестом курсував залiзницею власний вагон Земанiв; на кожнiй станцiї торгували чудовим чеським пивом.

Світлина Zemana

Для виготовлення пива Земан купував лише високоякiсну сировину. Треба зауважити, що виробництво хмелю на Волинi зобов’язане своїм поширенням i удосконaленням головним чином чехам. Майже у кожнiй чеській колонiї були хмелевi плантацiї, якi давали значний прибуток їx власникам. Так, головний хмеляр­чех у Пiдгайцях мав на 1887 рiк до 60 тисяч кущiв хмелю i на виставках у Києвi отримував медалі i похвальнi листи за вiдмiнну якiсть своєї продукцiї. Хмiль збувався звичайно на місцевi пивзаводи, але продавали його i за кордон. Вацлав Земан користувався послугами i боратинських хмелярiв, якi також славилися далеко за межами Волинi: вони вирощували богемський та баварський сорти хмелю, якi в пивоварному виробництвi цiнилися найбільше. Яровий ячмiнь купували теж у мiсцевих господарiв. Артезiанськi свердловини давали чисту м’яку воду, яка задовольняла свої знання і душу.